Гравюри: «Три святителі» (на титульному аркуші) — виконано у техніці мідериту з датою 1735 та підписом А. Н. (Андрій Голота), герб Рудницьких з латинським текстом та підписом «Іосиф» с. [2], друга форта-дереворит у формі барокового картуша з підписом «Іосиф» с. [9], «Чудотворна ікона Почаївської Богородиці» с. [10], 11 ілюстрацій у тексті, заставки, кінцівки, ініціали. Виливні прикраси: оздоблення колонтитулів. Рядків — 28, 29, 38. Пагінація літерна, розміщена у правому верхньому куті без крапки. Кустоди. Більшу частину тексту набрано двома колонками. Сторінки в лінійних рамках. Мова — церковнослов’янська. Оправа: дерево, шкіра коричневого кольору з блінтовим орнаментальним тисненням. Тиснення золотом на корінці. Металеві застібки втрачені. Фрагменти деяких аркушів реставровані. Книга в доброму стані збереження. Примірник повний. Аркуші 4–5 першого рахунку склеєні між собою. Служебник — богослужбова книга, що містить тексти недільних, святкових богослужінь, зокрема Літургій Іоанна Златоуста, Василія Великого та Григорія Богослова, чини служб Пісної та Цвітної Тріоді тощо. Почаївська друкарня — видавничий заклад при монастирі у Почаєві на Волині (тепер у Тернопільській обл.), важливий осередок українського культурного життя у XVIII — на початку XIX ст. З 1618 року в Почаєві діяла мандрівна друкарня К.-Т. Ставровецького. Близько 1730 року було засновано друкарню при монастирі василіан заходами луцького греко-католицького єпископа Феодосія Лубенецького-Рудницького та ігумена Гедеона Козубського.