Лот №: 88
Октоїх. 1758

Октоих, си есть осмогласник. творение преподобного отца нашего Иоанна Дамаскина и протчиих богодухновенных отец. Почаїв: Друкарня Успенського монастиря. — [1], 380 арк.; формат книги — 2°. Перше видання Октоїха у Почаївській друкарні. Книга має музейну, наукову, історико-культурну цінність та займає чільне місце в історії вітчизняного книгодрукування.

Естімейт

2000-2300
Торги завершено
Гравер: Йосиф Гочемський. Гравюри: форта, в тексті 9 гравюр з 2-х дощок. Заставки, кінцівки, ініціали. Виливні прикраси. Складання у дві колонки. Друк двома фарбами. Фоліація літерна, розміщена у правому верхньому куті аркуша. Кустоди. Рядків — 38. Мова — церковнослов’янська. Оправа: дерево, шкіра коричневого кольору з орнаментальним тисненням золотом. Книга в доброму стані збереження. Примірник повний. Октоїх — богослужбова книга, яка складається із широковживаних християнських піснеспівів поділених на вісім циклів за гласами. Звідси і назва книги: слово «октоїх» грецькою мовою означає «вісім гласів». Автором текстів вважають християнського богослова, філософа, гімнографа і проповідника — преподобного Іоанна Дамаскіна, який жив у Візантії у VIІІ ст. Особливу мистецьку цінність видання становлять гравюри: форта, «Іоанн Дамаскін» (зворот титулу, дереворит, з датою 1758), «Старозавітна Трійця» (арк. 5, 54, 99 зворот, 145 зворот, 237 зворот, дереворити), заставки, кінцівки, ініціали; виливні прикраси. Йосиф Гочемський — видатний гравер другої половини XVIII ст., працював у Почаєві (1745–1778) та Києві. Виконав близько 130 дереворитів і мідеритів на релігійні теми, портрети, твори «Облога Почаєва 1675», «Собор Києво-Печерських святих» та ін. Почаївська друкарня — видавничий заклад при монастирі у Почаєві на Волині (тепер у Тернопільській обл.), важливий осередок українського культурного життя у XVIII — на початку XIX ст. З 1618 року в Почаєві діяла мандрівна друкарня К.-Т. Ставровецького. Близько 1730 року було засновано друкарню при монастирі василіан заходами луцького греко-католицького єпископа Феодосія Лубенецького-Рудницького та ігумена Гедеона Козубського.