«Закон про громадянство Української Народної Республіки» було ухвалено Центральною Радою 2 березня 1918 року. Стати громадянином УНР могла будь-яка людина, що народилася та постійно мешкала на території України й отримала свідоцтво про приналежність до громадян УНР. Порядок набуття громадянства з обов’язковим принесенням урочистої присяги визначав «Закон про реєстрацію громадянства Української Народної Республіки», ухвалений Центральної Радою 4 березня 1918 року. Громадяни УНР могли обіймати посади на державній службі, брати участь у виборах і бути обраними до українських законодавчих установ та органів місцевого самоврядування.