Карта 1918 року є важливим джерелом знань з історії України. На ній окреслено територію Української Держави через дев’ять місяців після проголошення незалежності (22 січня 1918). Тут ще не позначено Західноукраїнську Народну Республіку, яка виникла й приєдналася до УНР уже після публікації карти. Проте кордон самостійної України заходить вглиб нинішньої білоруської території приблизно на 80–150 км (Берестейщина, Гомельщина), в бік теперішньої Росії заглиблюється на 120 км (Стародубщина) та простягається на 250 км (Східна Слобожанщина — Курщина та Вороніжчина). Особливий інтерес представляє одночасне позначення кордонів держав (червоним кольором) і територій розселення українців (жовтим). Це перша мапа України із позначенням державних меж. Вочевидь, карту було замовлено віденській друкарні ще за правління П. Скоропадського для розповсюдження у 1919 році, але у грудні 1918 року Гетьманат було повалено заколотом Директорії.