Извлечена изъ собственнаго Запорожскаго архива А. Скальковскимъ. Одесса: Въ городской типографіи. — [1] л. (литогр. авантит.), VIII с., [1] л., 440, IV с., [1] л. илл. — 22 × 14,5 × 2,3 см. В індивідуальній складеній (шкіра, «мармуровий» папір) палітурі. Орнаментально-шрифтове тиснення на корінці. Потертості палітури, тріщини фрагментів шкіри на корінці, пожовтіння паперу. На авантитулі конгревний штамп «А. З. Попельницкій». Перше видання. Книга має наукову, історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість. Наявність цього видання у бібліотеках, музеях і приватних зібраннях визначає особливий статус цих колекцій. Прижиттєве видання автора.
Естімейт
4 000 — 4 500Одне з перших досліджень історії запорозького козацтва — фундаментальна праця Аполлона Скальковського, що ґрунтується на численних документах, знайдених автором в архівах південних губерній Російської імперії. Ці матеріали представляли адміністративне, дипломатичне, судове, військове, торгове листування запорожців, і дозволили відкрити нові сторінки історії Запорозької Січі. Автор також першим порушив у своєму дослідженні низку проблем, пов’язаних із церковним устроєм Запорозьких вольностей.
Провенанс: конгревний штамп «А. З. Попельницкій» на авантитулі.
Бібліографія: Обольянинов Н. Каталог руських иллюстрированных изданий 1725–1860 гг. — № 2482.
СКАЛЬКОВСЬКИЙ Аполлон (1808–1898)
Історик, архівіст, статистик, Російської імперії польського походження. Автор численних праць з історії й економіки Південної України XVIII–XIX століть (переважно на основі архівних матеріалів), публіцистичних статей, історичних романів тощо. Після закінчення юридичного факультету Московського університету працював на державній службі в Одесі, займався статистичними дослідженнями, очолював головний статистичний комітет Новоросійського краю. Саме тоді здібний чиновник канцелярії зацікавився історією Південної України, став подорожувати нею і брати участь в археографічних експедиціях. Михайло Грушевський назвав Аполлона Скальковського «найстарішим з українських істориків сучасних і минулих».
ПОПЕЛЬНИЦЬКИЙ (Попільницький) Олекса (1850–1929)
Український бібліофіл, педагог, державний службовець дореволюційної Росії, юрист за фахом (закінчив Новоросійський університет в Одесі в 1873 р.). Зібрав величезну й коштовну бібліотеку з селянського питання (зокрема повний екземпляр проектів «Положения о крестьянах», що їх складали губернські комітети 1858–1859) та україніки (красне письменство, Шевченкіана, комплекти «Молодика», «Основи», «Киевской старины», інші раритети, видання з історії, географії та етнографії України). Частина бібліотеки Попельницького, що зберігалась у Петрограді, пропала 1917 року. Більша частина осіла в Новій Празі, де він потім жив. Бібліотека понесла чимало втрат від кожної політичної влади, а також під час голоду 1921 року, коли збирач випродував домашні речі. Великі частини збірки Попельницького придбав УНІК та окремі бібліофіли (Ю. Меженко, Ол. Дорошкевич).