Съ введеніемъ, переписью, переводомъ и примѣчаніями, изданные И. Березинымъ. Казань: Въ типографіи университета. — [3] л., 56, [1] с. — 22,4 × 15 × 0,7 см. В індивідуальній складеній (шкіра, «мармуровий» папір) палітурі. Корінець і палітура пошкоджені. Потертості та забруднення. Чорнильний штамп «Михайло Грушевський». Печатка «Домашня бібліотека Стасини В. М.», печатка «Рідкісна книга». Книга має наукову, історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора. Бібліографічна рідкість.
Провенанс: чорнильний штамп «Михайло Грушевський»; печатка «Домашня бібліотека Стасини В. М.».
Естімейт
500 — 600У книзі досліджуються тарханні ярлики Тохтамиша, Тимур-Кутлука та Саадет-Гірея. Ханські ярлики являють собою жалувані грамоти, які захищали недоторканність православної віри і цілість прав російського духовенства від будь-яких посягань. У передмові автор обґрунтовує важливість вивчення цих матеріалів — єдиних автентичних документів, що збереглися з часів Золотої Орди.
БЕРЕЗІН Ілля Миколайович (1818–1896)
Російський сходознавець (тюрколог, іраніст, монголіст), заслужений професор Петербурзького університету кафедри турецько-татарської словесності, таємний радник.
СТАСИНА Василь (1936–1997)
Львівський бібліофіл і колекціонер, який мав у своїй збірці понад 60 тисяч книг, з них близько 10 тисяч стародруків. Він не лише збирав книги, а й глибоко їх знав, мав унікальні книжки з історії України і Греко-католицької церкви. Окрім того, був високого рівня спеціалістом з історії релігії, вченим-релігієзнавцем.