«Исторія Кіевской академіи» — перша велика праця Макарія Булгакова. Академія зіграла величезну роль в освіті на східнослов’янських землях. Навчальний заклад було створено наприкінці XVI ст. з опорою на західну модель освіти, на противагу католицькій контрреформації, що набирала оберти у східній Європі. Розквіт Київської духовної академії припадає на XVII ст. З 1631 р. називалася Києво-Могилянською колегією, з 1701-го — академією. Переважну більшість російських духовних навчальних закладів було засновано вихідцями з Київської духовної академії. Кращі її викладачі пройшли школу західних університетів. Саме вони принесли з Європи до слов’янського світу культ раціонального знання. У другій половині XVII ст. знамениті випускники Києво-Могилянської колегії — Димитрій Ростовський, Феофан Прокопович та ін. — очолювали культурно-просвітницькі процеси в Росії. Книга Макарія Булгакова є цінним джерелом матеріалів з історії духовного просвітництва.

Митрополит МАКАРІЙ (Михайло Петрович Булгаков; 1816–1882)
Видатний історик церкви та богослов, академік, митрополит Московський. Викладав громадянську і церковну російську історію в Київській духовній академії, а також богослов’я в Санкт-Петербурзі. У 1850 р. Макарія було призначено ректором Санкт-Петербурзької академії і зведено в сан єпископа. Член Імператорської Санкт-Петербурзької академії наук.