Лот №: 91
[ТРОЦИНА К.] Историческое развитіе судоустройства въ Россіи. 1847

Историческое развитіе судоустройства въ Россіи отъ временъ великаго князя Іоанна III до нашихъ дней: разсужденіе студента лицея князя Безбородко Константина Троцины. Кіевъ: Университетская тип. [1] л., 354 с. — 21,8 × 13,3 × 2 см. В індивідуальній складеній («мармуровий» папір, шкіра) палітурі епохи. Орнаментально-шрифтове тиснення на корінці. Каптал. Потертості корінця та оправи. Фоксинг. Цифрові позначки на нижньому обрізі блоку. На титульному аркуші чорнильний штамп «Печ. Одесс. Ришельевскаго лицея». На останніх сторінках закреслені чорнильні позначки. Книга має наукову, історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора. Бібліографічна рідкість.

Естімейт

1300-1600
Торги завершено
«Историческое развитіе судоустройства въ Россіи…» К. Троцини — фактично перше в Росії наукове дослідження в цій галузі, що охоплює період від часів Рюрика до середини XIX ст.

ТРОЦИНА Костянтин Єлисеєвич (1827 – ?)
Історик, юрист, ніжинський повітовий маршалок. Закінчив Ліцей кн. Безбородько в 1847 році, де отримав золоту медаль за дослідження «Историческое развитіе судоустройства вЪ Россіи…». Тарас Шевченко познайомився з ним у Петербурзі 1858 р., коли Костянтин Троцина, як представник полтавського дворянства, працював у земельному комітеті, створеному для підготовки селянської реформи.

Ліцей князя Безбородька. На початку XIX століття український поміщик, граф І. Безбородко, виконуючи волю померлого брата, розпочав будівництво гімназії, місцем для якої було обрано садибу Безбородків в Ніжині. Головний навчальний корпус зводив академік архітектури Луїджі Руска. Урочисте відкриття Ніжнинської гімназії вищих наук відбулося вже після смерті графа, у 1820 р. За статутом учбовий заклад було прирівняно до університету. Серед відомих випускників: М. Гоголь, Є. Гребінка, М. Сементовський, М. Гербель, О. Афанасьєв-Чужбинський та ін.

Видавнича справа в Київському університеті має давню історію. Ще 1835 року, за рік після відкриття Університету Св. Володимира, відкрилася друкарня. Початок видавничої справи пов’язано з ім’ям першого ректора університету — М. Максимовича. Тут вийшли друком його наукові праці з історії української мови та культури. За півстоліття обсяг видань, авторами яких були провідні вчені університету, перевищив 600 назв.