«Історія української культури» є ґрунтовним дослідженням, над яким працювали видатні українські вчені й мистецтвознавці: І. Крип’якевич (розділ «Побут»), В. Радзикевич («Письменство»), М. Голубець(«Мистецтво»), С. Чарнецький («Театр») та В. Барвінський («Музика»). В цікавій і доступній формі автори подають основні відомості про розвиток на теренах України письменства, образотворчого мистецтва, театру та музики від княжої доби до першої третини XX століття. Розглядаються особливості українського побуту (помешкання, сільське господарство, сімей- ний устрій), освіта (різноманітні освітні заклади), духовне життя українців (свята, обряди, звичаї), окрему увагу приділено мистецтву.

ТИКТОР Іван Микитович (1896–1982)
Громадський і політичний діяч, старшина УCC та УГА, відомий український видавець і редактор. До 1939 р. власник найбільшого на той час львівського видавничого концерну «Українська Преса», який інспірував масове поширення преси й книг на західноукраїнських землях, зокрема в Галичині.

КРИП’ЯКЕВИЧ Іван Петрович (псевдоніми: Іван Горишівський, Іван Петренко, Іван Холмський; 1886–1967)
Історик, автор численних наукових досліджень, присвячених українській козацькій державності та Б. Хмельницькому, а також ряду підручників з історії України. Дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук Академії наук України.

КОВЖУН Павло Максимович (1896–1939)
Український художник, графік і мистецтвознавець, творив у царині футуризму, а у 1920-х — конструктивізму з використанням елементів українського бароко. Редактор журналів «Митуса» та «Мистецтво». Учасник Перших Визвольних змагань 1917–1921 рр.

РАДЗИКЕВИЧ Володимир Петрович (псевдонім: Вуйко Влодко; 1886–1966)
Український письменник, літературознавець, педагог. Дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, член товариства «Просвіта» у Львові.

ГОЛУБЕЦЬ Микола (псевдоніми: Микола Вілонський, М. Вільшина-Гуменецький; 1891–1942)
Український історик, архівіст, краєзнавець, мистецтвознавець, поет, прозаїк, публіцист, редактор, перекладач, бібліограф. У роки Першої світової війни доброволець Легіону Українських січових стрільців. Командир чоти новоствореної Української Галицької армії (1918), учасник бойових дій українсько-польської війни (1918–1919). Співзасновник Асоціації українських незалежних митців. Під час німецької окупації Львова заснував Літературно-мистецький клуб.

ЧАРНЕЦЬКИЙ Степан Миколайович (псевдонім: Тиберій Горобець; 1881–1944)
Український галицький поет, фейлетоніст, театральний діяч і критик. Член літературного угруповання «Молода муза». Художній керівник Театру Руської Бесіди (1913–1914). Автор гімну Українських січових стрільців «Червона калина».

БАРВІНСЬКИЙ Василь Олександрович (1888–1963)
Визначний представник української музичної культури XX ст. Компо- зитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент. Голова Союзу укра- їнських професійних музик (1937–1939). Доктор мистецтвознавства, почесний доктор Українського вільного університету в Празі.