Лот №: 73
Basilovits Joannicio. Brevis Notitia Fundationis Theodori Koriathovits. 1799

Olim Ducis De Munkacs, Pro Religiosis Ruthenis Ordinis Sancti Basilii Magni, In Monte Csernek Ad Munkacs, Anno MCCCLX. Factae. Exhibens Seriem Episcoporum Graeco-Catholicorum Munkacsiensium, cum praecipuis eorundem aliorumque Illustrium Virorum Gestis, e variis Diplomatibus, Decretisque Regiis, ac aliis Documentis authenticis potissimum concinnatam. = [Базилович Іоаникій. Короткий нарис фундації Федора Коріятовича. Відомості про монастир св. Миколая на Чернечій горі в Мукачеві.]

Cassoviae = [Кошице]: Ex Typographia Ellingeriana. — [1] арк. фронтиспис (гравюра на металі), [16] с., 104 с., 208 с., 140 с., [18] с. — Формат 4° (22,5 × 17,5 × 4 см).

В індивідуальній напівшкіряній палітурі. Потертості палітури, пожовтіння та забруднення паперу. Плями на папері, незначні надриви кутиків сторінок На форзаці, нахзаці та у тексті написи латинською мовою чорнилом та олівцем: «Ex libris Andreae Papp 1841».

Рідкість. Визначна пам’ятка української культури та історичної науки. Книга поклала початок вивченню історії та духовного життя Закарпаття. Прижиттєве видання автора.

Естімейт

2 500 — 3 000
Торги завершено
Упорядковуючи фонди монастирської бібліотеки та єпархіального архіву, ігумен Мукачівського монастиря, український церковний історик Іоаникій Базилович (1742–1821) зібрав багатий матеріал, що став джерельною базою кількох праць з історії Закарпаття. Найвизначнішою серед них і першою відомою на сьогодні книгою Базиловича є Короткий нарис фундації Федора Коріятовича», написаний латиною і виданий двома книгами у м. Кошице (1799 і 1804–1805).

Дослідження було підготовлене з метою обґрунтувати право Мукачівського монастиря на подаровані князем Федором Коріятовичем наприкінці XIV — на початку XV ст. землі, захистивши їх від зазіхань католицького кліру Угорщини. Автор доводить, що монастир володіє маєтностями на підставі давніх грамот і привілеїв, що церковну унію було прийнято на умовах рівноправності православної та католицької церков, що українці є автохтонним населенням територій сучасного Закарпаття.

Основний зміст праці складають історії литовсько-руського роду Корія товичів, Мукачівського монастиря та однойменної єпархії, подані у контексті світського життя краю. Свої висновки автор підкріплює важливими документами — десятками грамот, привілеїв і рескриптів угорських королів, розпорядженнями мукачівських єпископів тощо.