Представлений примірник «Патерика Печерського» було видано 4 вересня 1830 року в Києво-Печерській лаврі, з дозволу Синоду та благословення митрополита Київського і Галицького, архімандрита Києво-Печерської лаври Євгенія. Особливу мистецьку цінність становлять ілюстрації, зокрема мідьорит «Вінець Пресвятій Богородиці», розміщений на ненумерованому арк. після арк. 213. У центрі композиції зображеноБогородицю з Дитям, яким предстоять преподобні Антоній і Феодосій Печерські. Навколо них у зірках вписано імена архімандритів Києво-Печерської лаври від найдавніших часів до року цього видання «Патерика».

Переважно оригінальними є житійні ілюстрації, серед них «Прп. Нестор Літо писець» із датою 1745, «Прп. Алімпій Іконописець», «Прп. Агапіт [лікар] безмездний». Кілька гравюр відображають легендарну історію створення Успенського собору Києво-Печерської лаври: «Богородиця благословляє зодчих на будівництво собору», «Прибуття іконописців до Києва», «Вибір місця для будівництва собору».

Перший друкований примірник «Патерика» церковнослов’янською мовою вийшов 1661 року в типографії Києво-Печерської лаври. Розпочав підготовку цього видання митрополит Петро Могила — видатний український церковний і культурний діяч, завершив роботу — архімандрит Інокентій Гізель.

Перший наклад розійшовся дуже швидко, і в 1678 році у тій же типографії Патерик було віддруковано знову. Видання 1678 та 1702 рр. майже не відрізнялися від першого, але згодом (у 1741 і 1755 рр.) за наказом Святійшого Синоду було здійснено перевірку та редакцію тексту. Виправлений варіант, із незначними відмінностями передруковувався аж до 1902 року.

«Патерик» здобув надзвичайну популярність у народі, багато разів переписувався, а згодом перевидавався. Книгою захоплювалися Олександр Пушкін і Тарас Шевченко, високу оцінку дав і видатний український історик Михайло Грушевський, назвавши «Патерик» найпопулярнішим твором давньоруської літератури.