Послѣ Зборовскаго договора съ королем польскимъ Яномъ Казимиромъ, составленные 1649 года, октября 16 дня, и изданные по подлиннику О. М. Бодянскимъ / Изд. Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Россійскихъ при Московскомъ Университетѣ.
Москва: Въ Университетской типографіи (Катковъ и Ко) / Чтенія въ Императорскомъ Обществѣ Исторіи и Древностей Россійскихъ при Московскомъ Университетѣ за 1874 г., кн. 2 и 3-я. — [4] с., XXXIV с., 1 л. фронт., 338 с., 1 л. факс., [2] с. — 27 × 17,5 × 2 см.
Збережено оригінальну обкладинку. Необрізаний примірник. Потертості та пожовтіння паперу, надриви кутиків сторінок. На титулі та у тексті інвентарні позначки про списання та погашені чорнильні штампи бібліотеки Туркестанського Державного університету [до 1923 року].
Перша публікація рукопису. Рідкість. Видання має наукову, історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.
Естімейт
1 600 — 2 000
Зборівський договір (1649) — мирна угода, укладена між гетьманом України Богданом Хмельницьким і польським королем Яном ІІ Казимиром. За його умовами, Українська держава — Гетьманщина — визнавалася поль- ським урядом у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств; Волинь і Поділля залишалися під владою польського короля. У Гетьманщині влада належала гетьману, резиденція якого знаходилася у Чигирині. Водночас на території козацької держави зберігалася польська адміністрація, хоча на всі відповідальні пости король мав право призначати тільки православних шляхтичів. Зборівським мирним договором зберігалися Вольності Війська Запорозького, число реєстрових козаків встановлювалося у кількості 40 тисяч осіб, проголошувалась амністія всім учасникам національно-визвольної війни. Католицька та православна шляхти зрівнювалися у правах, а православний київський митрополит мав увійти до польського сенату. Питання про унію передавалося на розгляд сейму.