Съ объясненіями Вл. Антоновича и М. Драгоманова: у 2 т. Т. І–ІІ.
Кіевъ: Типографія М. П. Фрица.
Т. I: [Пѣсни вѣка дружинного и княжескаго; пѣсни вѣка козацкаго: борьба съ татарами и турками]. — 1874. — [4] л., XXIV, 336 с. — 22,2 × 14,6 × 2,2 см.
Т. II. Вып. І [і єдиний]: Пѣсни о борьбѣ съ Поляками при Богданѣ Хмельницкомъ. — 1875. — [3] л., ХІ, 166 с. — 22,9 × 14,5 × 1,8 см.
В індивідуальних складених (шкіра, «мармуровий» папір) палітурах. Футляр. Незначні потертості та забруднення. Написи чорнилом: «О. Саєнко», «З бібліотеки П. О. Куліша». Сторінки 35–46 першого тому вшито у невірній послідовності.
Видання має наукову, історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість. Прижиттєве видання укладачів.
Естімейт
1 500 — 2 000
Провенанс: написи чорнилом: «О. Саєнко», «З бібліотеки П. О. Куліша».
Саєнко Олександр Ферапонтович (1899–1985) — живописець, графік, яскравий представник українського монументально-декоративного мистецтва, який належав до плеяди бойчукістів. Навчався у В. Кричевського та М. Бойчука. Народний художник УРСР (1975). Член СХУ. 1999 року ухвалою ЮНЕСКО ім’я О. Саєнка було занесено до списку видатних діячів куль- тури світу.
Куліш Пантелеймон Олександрович (1819–1897) — видатний український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець. Творець «кулішівки» — однієї з перших версій українського фонетичного правопису. Автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада», співавтор першого українського перекладу Біблії (разом з І. Пулюєм та І. Нечуєм-Левицьким). І. Франко назвав П. Куліша «перворядною зіркою» в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури».