Соч. Николая М* Санктпетербургъ: Въ тип. Эдуарда Праца. — [2] л., 208 с. — 23 × 15,3 × 1,5 см. В індивідуальній складеній («мармуровий» папір, шкіра) палітурі. Шрифтове тиснення на корінці. Потертості корінця та оправи. Фоксинг. На форзаці, авантитулі й титулі дореволюційні чорнильні штампи та інвентарні позначки бібліотеки Сергієво-Посадської гімназії. Книга має наукову, історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість. Наявність цього видання в бібліотеках, музеях і приватних зібраннях визначає особливий статус цих колекцій.
Естімейт
1000-1400
ГОГОЛЬ Микола Васильович (1809–1852)
Прозаїк, драматург, поет, критик і публіцист українського походження. Один із найвизначніших представників української літературної школи, засновник соціально-критичного напрямку реалізму в літературі.
КУЛІШ Пантелеймон Олександрович (псевдоніми: Панько Казюка, Павло Ратай, Хуторянин, Вешняк Т., Нікола М., Роман П.; 1819–1897)
Видатний український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець. Творець «кулішівки» — однієї з перших версій українського фонетичного правопису. Автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада», співавтор першого українського перекладу Біблії (разом з І. Пулюєм та І. Нечуєм-Левицьким). І. Франко назвав його «перворядною зіркою» в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури». Як співробітник Київської археографічної комісії, багато подорожував Правобережною Україною, вивчав історичні документи та пам’ятки минулих епох, знайомився з фольклором і народним життям. Саме до цього періоду належать його балади, повість «Михайло Чарнишенко…» та епопея «Україна», видані 1843 року в Києві. Разом з ім’ям П. Куліша до української літератури увійшла нова романтична течія в українській літературі.
Бібліографія: Смирнов-Сокольский Н. П. Моя библиотека. № 1278.