Изъ записокъ и воспоминаній. С.-Петербургъ: Складъ изд. въ Обществѣ «Издатель»; тип. П. Ф. Вощинской. — [2] л., IV, 446, VI с. — 18,1 × 12,1 × 2,2 см. В індивідуальній складеній (шкіра, «мармуровий» папір) палітурі з блінтовим тисненням. Орнаментально-шрифто ве тиснення золотом на корінці. Форзаци, каптал, ляссе. Незначні потертості та забруднення. Позначки олівцем і кульковою ручкою. Напис на титульному аркуші: «1349. В редакцію „Кіевской Старины” — для отзыва [нероз- бірливо]». Напис: «Уважаемому товарищу и другу Вениамину в день 50я от Анатолия К. Без слов, но от души. Ракитное, Телешовская 6 тел 5-28-00 22 июля 1994 год г. Киев». Печатки «Всеукраїнська Академія Наук. Бібліотека Соціяльно-економічного Відділу». Книга має наукову, історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість. Прижиттєве видання автора.
Естімейт
700-1000
ЗАХАР’ЇН Іван Миколайович (псевдонім: Якунін; 1839–1906)
Російський суддя, письменник, поет, драматург. Його численні вірші, оповідання, п’єси, історичні статті зібрано у виданнях «Люди темні» (1889), «Мрії і пісні» (1896), «Тіні минулого» (1885), «Молода пора» (1891), «Для вистав» (1897), «Життя, служба та пригоди мирового судді» (1900) та ін.