Декларація уряду Української Народної Республіки (УНР) — нормативно-правовий акт, який має осо- бливо важливе значення, оскільки був написаний та виданий у період, коли уряд УНР вимушено залишив Київ та зупинився у Кам’янець-Подільському. Це була одна з найбільш драматичних сторінок боротьби України за незалежність. У цьому документі містяться основні тогочасні засади політики УНР: будування єдиної, самостійної та незалежної України задля захисту від агресії сусідніх держав; забезпечення козаків (армії) та їхніх родин; спрямування на відновлення зруйнованого господарства та встановлення контролю над місцевою владою; боротьба з усіма порушеннями спокою та ладу, зокрема, з антисемітизмом; вирішен- ня проблеми безробіття та налагодження промислово-економічних відносин із закордонними партнера- ми. У цей період до складу уряду УНР входили: — Голова Ради Міністрів і Міністр фінансів Мартос Борис Миколайович (1879–1977) — громадсько-полі- тичний діяч, учений-економіст, кооператор і педагог; — Заступник голови і народний міністр юстиції Лівицький Андрій Миколайович (1879–1954) — гро- мадсько-політичний діяч. 27 березня 2009 року Національний банк України ввів до обігу ювілейну монету «Андрій Лівицький» (серія «Видатні особистості України»); — Народний міністр внутрішніх справ Мазепа Ісаак Прохорович (1884–1952) — політичний і державний діяч, вчений-агроном. Публікував численні фахові дослідження та праці з історії національно-визвольного руху в Україні; — Народний міністр земельних справ Ковалевський Микола Миколайович (1892–1957) — політичний діяч, кооператор і публіцист, поет. Автор мемуарів, виданих в Австрії; — В. о. Народного міністра військових справ Сиротенко Григорій Тимофійович (1888–1925) — політич- ний діяч, адвокат; — Народний міністр закордонних справ Темницький Володимир Миколайович (1879–1938) — громад- сько-політичний діяч, юрист, публіцист; — Міністр народного господарства Шрамченко Левко Дмитрович (1877–1954) — політично-громадський діяч, професор Українського вільного університету в Празі; — Міністр народної освіти Крушельницький Антін Владиславович (1878–1937) — письменник, літе- ратурний критик і літературознавець, педагог, редактор шкільних хрестоматій з української літератури, видавець і редактор громадсько-літературних журналів «Нові шляхи» і «Критика», автор біографічного нарису «Іван Франко» та ін. Жертва сталінського терору; — Народний міністр праці Безпалко Осип (Йосип) Іванович (1881–1950) — політичний і державний діяч. До початку роботи в уряді УНР займався редакційною та педагогічною діяльністю; — Керуючий Управлінням преси та інформації Лизанівський Іван Миколайович (1892–1934) — громад- сько-політичний діяч. Учень М. Грушевського. У 1910–1912 рр. був особистим