Одним із вагомих здобутків національного відродження України 1917–1918 pp. стало заснування Київського українського народного університету — першого національного вищого навчального закладу, що функціонував за часів Української Центральної Ради й Української Держави. У листопаді 1917 р. Київський український народний університет випустив перший номер свого друкованого органу «Університетські вісти» (редактор О. Грушевський), де було подано аналіз першого місяця діяльності Університету, обґрунтування значення українознавства поміж загальних дисциплін, огляд розвідок з історії України, програми викладів з політичної економії та історії середньовічної Європи тощо. Через складну політичну ситуацію вийшов лише перший номер вісника.

Київський український народний університет відкрився 5 жовтня в приміщенні Педагогічного музею, заняття проходили у вечірні часи в аудиторіях Університету св. Володимира. Ректором нового вишу став математик, професор Київського політехнічного інституту І. М. Ганицький. Заклад мав три факультети — історико-філологічний, природничо-математичний і юридичний, а також підготовче відділення. У 1917 році університет налічував 1370 студентів. Більшість викладачів були професори і доценти Університету св. Володимира.

17 серпня 1918 року законом Ради міністрів Української Держави ВНЗ реорганізовано в Київський державний український університет і переведено в приміщення Миколаївського артилерійського училища. З'явився медичний факультет, число студентів збільшилося до 1600. Відкриття реорганізованого університету відбулося 6 жовтня, новим ректором був призначений Ф. П. Сушицький.

У листопаді 1918 року у зв'язку з наступом військ Директорії училище передано у відання головнокомандувача Ф. А. Келлера, Український університет повернувся в приміщення Університету св. Володимира. Першого червня 1919 року два навчальні заклади були об'єднані постановою Ради комісарів вищих навчальних закладів Києва.