У журналі «Вѣстникъ Европы» за листопад 1822 р. містяться перші публікації українських анекдотів (№ 21 — с. 61–68, № 22 — с. 157–162). Їх автором є видатний український прозаїк Григорій Квітка-Основ'яненко (див.: Трубицын Н. О народной поэзии в общественном и литературном обходе первуй трети XIX века. СПб., 1912, с. 105), про що свідчить зокрема використання окремих мотивів цих анекдотів у його повісті «Татарские набеги». Саме Квітка-Основ’яненко першим серед українських діячів культури вжив термін «малоросійські анекдоти» й опублікував їх українською мовою. У № 23 журналу опубліковано також розвідку «О имени козакъ», де подано цікаві свідчення про походження слова «козак» і його тлумачення.

«Вѣстникъ Европы» — двотижневий журнал, що видавався в Москві в 1802—30 рр. Заснований Н. М. Карамзіним. Поряд з літературою і мистецтвом освітлював питання зовнішньої і внутрішньої політики Росії, історії і політичного життя зарубіжних країн.

Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович (справжнє прізвище: Квітка; 1778–1843)

Український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч. Засновник жанру соціально-побутової комедії у класичній українській літературі. Брав участь у заснуванні професійного театру в Харкові (1812), у виданні першого в Україні журналу «Українскій Вістникъ» (1816–1817), сприяв виданню альманаху «Молодикъ» (1843–1844). Євген Гребінка признавався, що читаючи твори Квітки-Основ'яненка «не раз плакав від щирого серця або реготавсь, як той козак, до знемоги».

Каченовський Михайло Трохимович (1775–1842)

Історик та літературний критик. Доктор філософії та мистецтв (1806), професор (1810). Ректор Імператорського Московського університету (1837–1842). Українець за походженням. Був бібліотекарем у графа О. К. Розумовського.