«Вжинок рідного поля» — літературно-фольклористична збірка, що посідає особливе місце в історії української культури. Рідкість. Одна з перших українських книжок, що вийшли в ліберальну епоху, яка наступила після смерті імператора Миколи І (1855). Тоді відбувся своєрідний бум української книжкової продукції, який перервав Валуєвський циркуляр (1863). Особливість книги полягає у її правописі. Найуживанішими на той час системами були ярижка, максимовичівка і кулішівка. Гатцук розробив власний правопис із діакритичними знаками, відмовившись від літер «я», «ю», «й», «ь» (а також «ѣ», «ы», «ъ»). Правопис був фонетичним: усі слова автор передавав так, як вимовляв. Видання містить огляд української словесності «Озірк на вийстє мови люду козакоруського і його вкраїн», підписаний псевдонімом М. Куций. «Озірк» — це авторський неологізм, і таких у книжці багато. В «Озірку» згадано багатьох українських письменників, зокрема й Шевченка, який на час написання статті ще перебував на засланні. У книзі вміщено літографований портрет гетьмана Петра Дорошенка (який зберігся не у всіх примірниках). Спеціально для цього видання його було змальовано з Дорошенкового портрета, який зберігався у Волоколамському монастирі. Гатцук Микола — мовознавець, письменник, фольклорист. Автор збірки «Вжинок рідного поля» (1857), букваря «Українська абетка» (1861), які видав власним правописом «гатцуківкою», статті в петербурзькому журналі «Основа» про правопис, пісенних збірників з нотами для фортепіано «9 струн бандури люду козако-руського і його вкраїн» (видані 1861 року в Брюсселі під псевдонімом Микола Глек).