«Сонячні кларнети» — найкращий зі здобутків Павла Тичини на шляху його творчої реалізації. Збірка відобразила експерименти зі словом, із піснею, із розмірами та стилями. Тут сповна розкрилося те, чого поет навчився у народу, що він створив сам, і з народом поділився. За словами Д. Павличко, «цією книгою розпочався ренесанс української поезії». Художнє оформлення представленого харківського видання є реплікою київського видання 1920 року з обкладинкою роботи художника Л. Лозовського.

ТИЧИНА Павло Григорович (1891–1967)
Український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч. Новатор поетичної форми. Директор Інституту літератури Академії наук УРСР (1936–1939, 1941–1943). Голова Верховної Ради УРСР двох скликань (1953–1959), депутат Верховної Ради УРСР 1–7 скликань. Міністр освіти УРСР (1943–1948). Академік Академії наук УРСР (1929). Член-кореспондент Болгарської академії наук (1947). Лауреат Сталінської премії (1941). Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1962). Автор слів гімну Української РСР.

ЛОЗОВСЬКИЙ Лесь (Олександр Кирилович; 1900–1922)
Художник-графік, учень В. Кричевського, Г. Нарбута, М. Бойчука, В. Меллера. Вважався одним із найобдарованіших послідовників Г. Нарбута, розробив особливий шрифт, пристосований до умов зруйнованої поліграфії. Твори експонувалися посмертно на виставках у Празі (1924, 1933) й Берліні (1933), зберігаються у Національному художньому музеї України та інших музейних і приватних зібраннях.

Провенанс: печатка «Бібліотека Рахубенко С. К.». Рахубенко Сергій Кирилович — історик і краєзнавець, літописець рідного с. Ясеново. Матеріали з історії села зберігаються в Ясенівському народному історико-краєзнавчому музеї, який нині носить ім’я свого засновника Сергія Рахубенка.