Інформація

Москва: Въ Университетской типографіи; изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Россійскихъ, 1846. — [1] л., VI с., [1] л., 92 с., [2] л.,

Переводъ съ листа польскаго письма, каковъ писалъ Андрей Рачкевичъ къ старостѣ Лоевскому Котарскому // Чтения в Императорскомъ Обществе Истории и Древностей Россiйскихъ при Московскомъ Университете

[Москва, 1847]. — VIII (XII), IV. — С. 11–15;

Переписка и другія бумаги шведскаго короля Карла ХІІ, польскаго Станислава Лещинскаго, Татарскаго хана, Турецкаго султана, Генеральнаго писаря Ф.Орлика, и Кіевскаго Воеводы, Іосифа Потоцкаго, на латинскомъ и польскомъ языкахъ.

[Москва: Въ Университетской типографіи; изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Россійскихъ.], 1847. — IV с., II с., 68 с.;

Письма графа Г.Головкина, къ гетьману И.Скоропадскому / сообщ. М.Судіенкомъ // Чтения в Императорскомъ Обществе Истории и Древностей Россiйскихъ при Московскомъ Университете

[Москва, 1847]. — №1. — 8 с.;

[Марковъ М. Е.] О достопамятностяхъ Чернигова / сочиненіе бывшаго директора училищъ черниговской губерніи, статскаго совѣтника М.Е.Маркова.
[Москва: Въ Университетской типографіи; изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Россійскихъ.], 1847. — [1] л., 26 с.;

«Отвѣтъ на нѣкоторые вопросы о Малой Россіи» / М.Маркова // Чтения в Императорскомъ Обществе Истории и Древностей Российскихъ при Московскомъ Университете

[Москва, 1847]. — №1. — 6 с.;

Перлштейн А. Описаніе города Острога // Чтения в Императорскомъ Обществе Истории и Древностей Российскихъ при Московскомъ Университете

[Москва, 1847]. — № 4. — С. 137-142;

Историческій памятникъ о Пинскѣ / пер. съ польскаго Николая Янковскаго

[Москва: В Университетской тип., 1847]. — С. 31-38. — 22,6 × 16 × 2 см.

 
В індивідуальній складеній («мармуровий» папір, шкіра) палітурі. Орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці. Пожовтіння та фрагментарні плями від залиття, потертості кутиків.

Видання має наукову, історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість.

Фундаментальні дослідження з української історії Герхарда-Фрідріха Міллера (1705–1783) — російського історіографа німецького походження, статського радника, організатора Московського головного архіву, — довгий час залишалися практично недоступними й невідомими громадськості. Відомий український історик-славіст Осип Бодянський (1808–1877) приділив багато часу дослідженню робочих записів Міллера і став ініціатором цього видання. У праці висвітлено історію українського козацтва, подано топографічні та географічні описи українських територій, наведено архівні документи.

Конволют також містить публікацію архівного листування шведського короля Карла ХІІ та інших політичних діячів часів Північної війни (1700–1721).

В історико-краєзнавчому нарисі Михайла Маркова (1760–1819) «О достопамятностяхъ Чернигова» охарактеризовано головні етапи історії міста у X–XVIII ст.: перехід під владу київських князів, розквіт та занепад, перебування у складі Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Російської держави. Також у нарисі подано перелік чернігівських князів від Святослава Ярославича до Романа Михайловича та описано колишні укріплення Чернігова, урочища, вулиці, передмістя, курганні могильники тощо.

Зібрані у конволюті праці є важливими пам’ятками становлення української історичної науки XIX століття, оскільки вводили до наукового обігу унікальні архівні документи, листування та краєзнавчі матеріали з історії України.