





[Скальковскій А.] Исторія Новой-Сѣчи или послѣдняго коша Запорожскаго: [в 3 ч.] Ч. І–ІІІ. На основаніи подлинныхъ документовъ Запорожскаго Сѣчеваго Архива / А.Скальковскаго. . 1885–1886
Одесса: Типографія А. Шульце, 1885–1886. — 3-е изд. — 21,3 × 15,5 × 4,2 см. Ч. І. — [1] л. литогр. загл., ХІV с., 302 с., [1] л., [1] л. план, [1] л. илл.; Ч. ІІ. — [1] л. литогр. загл., 358 с., [1] л., [1] л. план.; Ч. ІІІ. — [1] л. литогр. загл., 330 с., ІІ с., [1] л. илл., [1] л. карта.
Естимейт
4 000–5 000 $
Стартова ціна
2200 $
Інформація
В індивідуальній складеній (шкіра, «мармуровий» папір) палітурі. Збережено оригінальні обкладинки. Орнаментально-шрифтове тиснення золотом на корінці. Незначні потертості й забруднення паперу. Печатка «Библіотека Н.Галаганъ». Додано документ, що фіксує офіційну передачу книг в межах Одеси за 1886 рік. Зокрема, у ньому зазначено про передачу до Одеської міської публічної бібліотеки (особисто директору В.Яковлєву) 76 примірників праці А.Скальковського у 3-х частинах (загалом 228 книг).
Видання має наукову, історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість. Прижиттєве видання автора.
Одне з перших досліджень історії запорозького козацтва — фундаментальна праця історика, етнографа й публіциста Аполлона Скальковського (1808–1898), що ґрунтується на численних документах, знайдених автором в архівах південних губерній Російської імперії. Ці матеріали представляли адміністративне, дипломатичне, судове, військове, торгове листування запорожців, і дозволили відкрити нові сторінки історії Запорозької Січі.
У виданні порушено питання походження козацтва й формування Запорозького низового війська, наведено цікаві подробиці про його склад, управління, військову готовність, судочинство, церковний устрій, громадське й домашнє господарство, торгівлю, звичаї, висвітлено головні події аж до ліквідації Січі у червні 1775 року, описано долю козацтва після падіння Коша на річці Підпільній.
Провенанс: печатка «Библіотека Н. Галаганъ».
[Ґалаґан Микола Михайлович (1882 — 1946 (1955)] — український громадсько-політичний діяч, публіцист, член Української Центральної ради, посол УНР в Румунії й Угорщині. У 1917 році брав участь у I Всеукраїнському військовому з'їзді, згодом — у II Всеукраїнському військовому з'їзді, на якому був проголошений I-й Універсал Центральної Ради. В еміграції проживав спочатку у Відні, а з 1922 переїздить до Праги. У часи Другої світової війни був в'язнем у німецьких тюрмах, потім — радянських.
(044) 279 09 03
(044) 270 50 79
м. Київ вул. Володимирська, 5
DYKAT@UKR.NET