Галушко Марія

(1937–2024)

Визнана майстриня художньої кераміки, яскрава представниця українського наївного мистецтва. Народилася в с. Ташки Кам’янець-Подільської (нині Хмельницької) області. Під час будівництва Київського палацу піонерів і школярів (1962–1965), де Марія працювала маляркою-штукатуркою, познайомилася з Адою Рибачук і Володимиром Мельніченком, які розробили декоративне оформлення будівлі. Вони й стали творчими наставниками Марії. З 1969 року брала участь у художніх виставках. Членкиня НСХУ (1983). Лауреатка премії імені Катерини Білокур. Ім’я Марії Галушко ввійшло до Всесвітньої енциклопедії наївного мистецтва (Белград, 1984). Твори зберігаються в Національному музеї народної архітектури та побуту України, Чернігівському обласному художньому музеї ім. Г. Галагана, Сумському обласному художньому музеї ім. Н. Онацького, Карагандинському обласному музеї образотворчого мистецтва (Казахстан). Керамічні роботи Марії Галушко були представлені разом із творами Марії Примаченко на ретроспективній виставці «Дві Марії» у Києві (2024–2025).