БОРИС ПЛАКСІЙ. ПРОМЕТЕЙ - Дукат, вул. Володимирська, 5

БОРИС ПЛАКСІЙ. ПРОМЕТЕЙ - Дукат, вул. Володимирська, 5

З 18 жовтня по 20 листопада в галереї «Дукат» триватиме виставка творів київського шістдесятника Бориса Плаксія. В експозиції — живопис, графіка та скульптура 1960 – 1990-х років.

Борис Плаксій належав до когорти безкомпромісних українських митців — він завжди йшов своїм шляхом, створивши потужний асоціативно-образний художній простір. Його твори впізнавані й добре відомі дослідникам та поціновувачам українського мистецтва.

В наші дні ми говоримо про Бориса Плаксія, як про одного з видатних українців, хоча тривалий час його мистецька практика була неприйнятною та розвивалася в сфері неофіційної культури. Незважаючи на те, що у 1960-х роках митця вважали одним з найперспективніших монументалістів (співпрацюючи з Віктором Зарецьким, Аллою Горською він оформлював такі найкращі столичні ресторани як «Вітряк» та «Наталка), його активна громадянська позиція та співпраця з членами Клубу творчої молоді «Сучасник» призвели до того, що у 1970-х роках твори майстра перестали приймати на виставки, а одну з найголовніших для митця монументальних робіт — стінопис у київському кафе «Хрещатий яр» знищили через ідеологічні міркування.

Майже на два десятиліття ім’я Бориса Плаксія було відкинуто на маргінес культурного простору. За радянських часів до Спілки художників його так і не прийняли, а підтримка митця державою почалася за часів Незалежності: у 1991 році відбулася перша персональна виставка, у 1999 році він отримав звання Заслуженого художника, а у 2007 році став лауреатом Шевченківської премії.

За своє життя митець створив понад 1000 творів, працював у сферах монументального мистецтва, живопису, графіки та скульптури, його насичене метафорами мистецтво, балансує на межі абстрактного та фігуративного й вирізняється віртуозним вмінням працювати з формою. Подія відбувається в рамках проєкту Archive UU - архів українського неофіційного мистецтва другої половини XX ст.

Плаксій Борис

(1937–2012)
Народився у м. Сміла (нині Черкаська область). Закінчив Київський державний художній інститут (1965). Ім’я художника зникло з офіційного мистецького життя України після підписання ним одного з колективних листів проти ресталінізації. Перша персональна виставка відбулася вже у 1991 р. в Торонто (Канада). Заслужений художник України (2001). Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (2007). Твори зберігаються у Музеї-майстерні І. Кавалерідзе, Чернігівському музеї-заповіднику М. Коцюбинського та інших музейних і приватних зібраннях.