Т. І: З додатком споминок про Шевченка писателів Тургенева і Полонського. — Прага: Nákladem knihkupectví dra Grégra a Ferd. Dattla; Друк. Др. Ед. Грегра, 1876. — [1] арк. фронт., XХIV с., 416 с. — 21,8 × 15 × 2,8 см. Т. ІІ: З додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микѣшина. [1] арк. фронт., XХIV с., 276 с. — 22,5 × 14,3 × 2,1 см. Т. І: в індивідуальній палітурі з орнаментально-шрифтовим тисненням. Незначні потертості та забруднення. Фоксинг. Власницькі записи на форзацах. Написи чорнилом «въ знакъ памяти отъ А. Авраменка М. А.» на форзаці, «Изъ книгъ И. Комашко» на титулі. Т. ІІ: в індивідуальній складеній (картон, тканина) палітурі. Потертості та забруднення. Блок частково розпадається. Фоксинг. С. ІІІ–IV, 83–84: відсутні, відповідно, нижній та верхній кутки аркушів. На титулі печатка Центральної василіанської бібліотеки у Львові, на палітурі паперова наліпка Бібліотеки ОО. Василиян у Львові з інвентарним номером. Видання має наукову, історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість.
Естімейт
3500-4000
«Кобзар» — назва збірки поетичних творів Тараса Григоровича Шевченка, під якою в наш час розуміють усі його віршовані твори, хоча перші «Кобзарі» містили тільки деякі поезії. Уперше «Кобзар» було видано у 1840 р. у Санкт-Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки. До книги увійшло всього вісім творів: «Перебендя», «Катери- на», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та поезія «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», написана спеціально для цієї збірки.
РУСОВ Олександр Олександрович (1847–1915)
Український вчений, економіст, земський статистик, етнограф, фольклорист і громадський діяч.
ТУРГЕНЄВ Іван Сергійович (1818–1883)
Російський письменник, поет, публіцист, драматург, перекладач. Один із класиків російської літератури. Член-
кореспондент Імператорської академії наук, почесний доктор Оксфордського університету, почесний член Імпе-
раторського Московського університету.
ПОЛОНСЬКИЙ Яків Петрович (1819–1898)
Російський поет і прозаїк. Літературна спадщина Полонського є досить об’ємною, проте нерівноцінною. Це де-
кілька поетичних збірок, численні поеми, романи, оповідання. Численні вірші Полонського стали за основу попу-
лярних романсів і пісень П. Чайковського, С. Рахманінова, А. Рубінштейна. Автор лібрето опери П. Чайковського
«Черевички».
МИКЕШИН Михайло Йосипович (1835–1896)
Український та російський художник і скульптор, автор низки видатних пам’яток у великих містах Російської
імперії. Був особисто знайомим з Т. Шевченком, доклав чимало зусиль для увічнення його пам’яті.
КОСТОМАРОВ Микола Іванович (1817–1885)
Видатний український історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог.
Член-редактор Петербурзької археологічної комісії (1860–1885), член Історичного товариства іммені Нестора-
Літописця, член Московського археологічного товариства, член-кореспондент Імператорської Санкт-Петер-
бурзької академії наук (1876). Співзасновник і активний учасник Україно-слов’янського товариства (Кирило-
Мефодіївського братства).
Бібліографія: Видання творів Тараса Шевченка та графічної Шевченкіани: каталог. / Музей книги і друкарства України. — К.: Унів. вид-во «Пульсари», 2011 — № 8.