Рідкісне видання, в якому білогвардійський офіцер подає свої спогади про боротьбу Збройних сил Півдня Росії з невеликими повстанськими загонами Правобережної України. «…Существуетъ въ исторіи русской революціи одна область, остающаяся до нашихъ дней почти неосвѣщенной въ силу исключительныхъ особенностей того края, въ коемъ происходилъ цѣлый рядъ весьма знаменательныхъ событій, трудно поддающихся изученію случайнаго наблюдателя. Область эта — исторія и характеристика многочисленныхъ, бурныхъ и в то-же время совершенно самочинныхъ возстаній крестьянскихъ массъ въ богатыхъ и прекрасныхъ губерніяхъ Юга Россіи, т. е. въ Малорос- сіи или на Украинѣ, по размѣрам своей территоріи равной всей Европѣ, а по количеству населенія превышающей вмѣстѣ взяттыя Румынію и Югославію».

МАЄВСЬКИЙ Владислав Альбінович (1893–1975)
Письменник, поет, журналіст, автор низки статей в емігрантських періодичних виданнях. Брав участь добровольцем у Балканській війні (1912–1913). З 1919 р. воював в Білій армії, де здобув звання штабс-капітана. У 1920 р. евакуювався до Константинополя, згодом переїхав до Сербії. Працював бібліотекарем Патріаршої бібліотеки в Белграді, закінчив богословський факультет Белградського університету (1931), був особистим секретарем патріарха Сербського Варнави. Після Другої світової війни емігрував до США, викладав у Свято-Тихонівській духовній семінарії в м. Саут-Кейнан (Пенсільванія). Архів В. Маєвського зберігається у Свято-Троїцькій духовній семінарії в м. Джорданвиль (США).