Цей масштабний на ті часи науковий проект було реалізовано з ініціативи й коштом І. Тиктора. М. Голубець, базуючись на сучасних йому джерелах, зокрема історичних монографіях, запропонував власну інтерпретацію давньої й новітньої національної історії, яка полягала не лише в описі, тлумаченні та роз’ясненні історичних подій, а й у характеристиці розвитку всіх галузей науки та мистецтва, огляді культурних надбань народу. Згідно з цією концепцією автор і упорядкував видання: після кожного підрозділу подано огляд мистецтва, культури, освіти, друкарської справи. Тексти доповнено численними ілюстраціями й додатками. Це, наприклад, хронологія і родовід українських князів, часи правління українських гетьманів та ін. У дослідженні зосереджено особливу увагу на значущих постатях, розглянуто важливість їхньої діяльності для творення української історії. У деяких розділах висвітлено події і факти, що відсутні у роботах М. Грушевського, Д. Дорошенка, М. Костомарова, М. Аркаса та інших.

ТИКТОР Іван Микитович (1896–1982)
Громадський і політичний діяч, старшина УCC та УГА, відомий український видавець і редактор. До 1939 р. власник найбільшого на той час львівського видавничого концерну «Українська Преса», який інспірував масове поширення преси й книг на західноукраїнських землях, зокрема в Галичині. Окрім періодики, концерн видавав календарі, монументальні праці («Велика історія України», «Історія української культури», «Історія українського війська»), белетристику (щомісячно у формі бібліотек при місцевих газетах) та ін.

КРИП’ЯКЕВИЧ Іван Петрович (псевдоніми: Іван Горишівський, Іван Петренко, Іван Холмський; 1886–1967)
Історик, автор численних наукових досліджень, присвячених українській козацькій державності та Б. Хмельницькому, а також ряду підручників з історії України. Дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук Академії наук України.

ГОЛУБЕЦЬ Микола (псевдоніми: Микола Вілонський, М. Вільшина-Гуменецький; 1891–1942)
Український історик, архівіст, краєзнавець, мистецтвознавець, поет, прозаїк, публіцист, редактор, перекладач, бібліограф. У роки Першої світової війни доброволець Легіону Українських січових стрільців. Командир чоти новоствореної Української Галицької армії (1918), учасник бойових дій українсько-польської війни (1918–1919). Співзасновник Асоціації українських незалежних митців. Під час німецької окупації Львова заснував Літературно-мистецький клуб.