До кінця X ст. на місці, де сьогодні знаходиться Майдан Незалежності, були лісові хащі. Кияни називали цю міс- цевість Перевісище. На рубежі ХVIII–XIX ст. площа являла собою пустир — Козине болото; до нього підходили оборонні вали, біля підніжжя яких було насипано греблю і стояв водяний млин. У 1830-х рр. тут з’явилися перші дерев’яні споруди, а в 1850-х рр. — кам’яні. Першу велику цегляну будівлю було зведено тут 1851 року архітекто- ром А. Беретті, в ній розміщувалося губернське дворянське зібрання. До 1871 р. на площі, що тоді назвалася Хрещатицькою, проводилися ярмарки й народні гуляння, давалися циркові вистави. У 1876 р., після спорудження міської думи (яку було зруйновано під час Другої світової війни), площа отримала назву Думської. Шпиль будівлі прикрашала фігура покровителя міста, архангела Михаїла (після вста- новлення радянської влади замість архангела встановили зірку). В кінці XIX ст. Думська площа розцвіла: в її центрі серед зелені скверу бив фонтан, від проїжджої частини сквер відділяла чавунна огорожа, виконана за проектом Е. Брадтмана — архітектора-новатора, автора першого в Києві будинку в стилі модерн. Оточена кам’яними будівлями площа виглядала гармонійно, а розміщення тут міської думи сприяла тому, що Хрещатицька площа стала адміністративним і культурним центром Києва.