Художньою редакцією кіностудії було прийнято до постановки сценарій Юрія Тютюнника та Майка Йогансена, та з невідомих причин виробниц тво припинилось, О. Довженко практично переписав сценарій, Ю. Тютюника було знято з ролі, а імена обох сценаристів зникли з титрів остаточного варіанту. У 1930-х рр. Тютюника та Йогансена було розстріляно, через що редактори видань, присвячених О. Довженку та його творчості, довгий час змушені були вдаватися до фальсифікацій (імена розстріляних були під забороною).

Твір Довженка приніс успіх українському кінематографу, здобувши високі оцінки французького критика Леона Муссінака, видатного режисера Сергія Ейзенштейна та інших відомих діячів. У березні 1928-го фільм було показано у Парижі (де його назвали «перемогою молодого духу українського кіно»), у квітні — в Празі, і зрештою стрічка здобула міжнародне визнання.

Художником кінофільму «Звенигора» став видатний український живописець і графік, засновник українського модерну в архітектурі, знавець українського мистецтва Василь Кричевський (1872–1952), який створив яскраві взірці нереалістичних декорацій (як павільйонів, так і «натури»).