Важливий документ в історії цензури української мови, що являє собою відповідь Імператорської академії наук на запит Комітету міністрів від 30 січня 1904 р. у справі «про усунення з постанов про друк надмірних обмежень». Записку було надруковано у 1905 р. накладом 150 примірників лише для внутрішнього вжитку, але її текст став відомим і того ж року з’явився у львівському «Літературно-науковому віснику» (т. 30, переклад В. Гнатюка), а також був надрукований окремим відбитком. У Росії записку опублікував невідомий приватний видавець (з дозволу Академії) тільки у 1910 р. У документі згадуються давні україномовні друковані пам’ятки, зокрема Пересопницьке Євангеліє.