«Шляхи мистецтва» — літературно-мистецький журнал Всеукраїнського державного видавництва, від другого номера — орган мистецького сектора Головполітосвіти УСРР. Виходив у Харкові від лютого 1921 р. до лютого 1923 р. (5 чисел). Головні редактори: Василь Блакитний (1894–1925) і Гордій Коцюба (1892–1938), пізніше Володимир Коряк (1889–1937). Журнал став одним із перших майданчиків для висловлення думок про нове українське мистецтво та його майбутнє. У роботі над виданням брали участь найвизначніші письменники того часу. У першому числі «Шляхів мистецтва» опубліковано поезії Миколи Хвильового, Якова Мамонтіва, Юліана Шпола, Василя Олешка, Михайла Лебединця, Олександра Коржа, Івана Кулика, Василя Елана-Блакитного, Михайля Семенка, а також прозові твори Гордія Коцюби, Гната Михайличенка, Тодося Гончаренка. Тематика критичних статей була різноманітною — загальнокультурні рефлексії (І. Кулик «Реалізм, футуризм, імпресіонізм»), літературознавчі статті (В. Коряк «Місто в українській поезії»), театрознавчі студії (Avanti «На шляху до пролєтарської організації театральності») тощо.

Провенанс: підпис на обкладинці «О.Саєнк».

Саєнко Олександр Ферапонтович (1899–1985) — живописець, графік, яскравий представник українського монументально-декоративного мистецтва, який належав до плеяди бойчукістів. Навчався у В. Кричевського та М. Бойчука. Народний художник УРСР (1975). Член СХУ. 1999 року ухвалою ЮНЕСКО ім’я О. Саєнка було занесено до списку видатних діячів культури світу.