Представлене видання підготував відомий історик балету, мистецтвознавець і критик Андре Левінсон (1887–1933). Серж Лифар (1904, Київ — 1986, Лозанна) — український артист балету і хореограф, один із найвидатніших танцівників XX століття. Сучасники називали його «богом танцю», «добрим генієм балету XX століття». Засновник і ректор Інституту хореографії при Гранд-опера, ректор Університету танцю в Парижі, почесний президент Всесвітньої ради танцю ЮНЕСКО. За 26 років керівництва балетною трупою Паризької опери Лифар виховав одинадцять зірок балету.
Серж Лифар також відомий як колекціонер. Почалося все з особистого архіву Сергія Дягілєва, що складався з колекції театрального живопису та декорацій і бібліотеки (близько 1000 назв). Лифар викупив її у французького уряду за гроші, одержані за рік роботи в Гранд-опера. Пізніше хореограф згадував: «Гроші на купівлю дягілевського архіву я заробив ногами».
Сам Серж Лифар у некролозі про критика Левінсона писав, що той [«був, можливо, єдиним, хто міг перекласти за допомогою слів техніку нашого мистецтва, енергію руху, поезію стрибка»] (Lifar S. Mort d’André Levinson // Le Figaro. 06 Dec 1933).

Провенанс: на с. 5 дарчий напис чорнилом з автографом Сержа Лифаря і датою «27.7.42».