Поему «Запорожці» було опубліковано Д. фон Лізандером у часи його навчання на юридичному факультеті Москов­ського університету. Ця книга стала першою публікацією поета, після якої він відмовився від служби заради літера­тури. Кульмінацією поеми став драматичний діалог між героєм і героїнею, навіяний сценою вирішальної розмови І. Мазепи та Марії перед відкритим виступом гетьмана. Поетична мова Д. фон Лізандера є напрочуд пластичною, хоча його улюбленою літературною формою був сонет, не надто придатний до віршування російською мовою.

ЛІЗАНДЕР Дмитро Карлович, фон (1824–1894)
Російський поет, популярний у 1840-х роках. Його вірші, що друкувалися в «Бібліотеці для читання», в 1845 р. склали окреме видання. Згодом було випущено поетичні збірки «Промені й тіні, 45 сонетів» (1859) та «Перед заходом сонця» (1892). Типографія Миколи Степанова діяла в Москві у першій половині XIX ст. У деяких виданнях фігурує як «Друкарня Миколи Степанова при Імператорському театрі».