Блискуче ілюстроване бібліофільське видання є цінним джерелом знань з історії славетного міста Києва — символу державності для східних слов’ян, свідоцтва їхньої історичної ідентичності, що підтверджується численними історико-архітектурними та іншими пам’ятками. Історія Київського університету бере свій початок від 8 листопада 1833 р., коли імператором Миколою І було підтримано клопотання міністра освіти С. Уварова про заснування Імператорського університету св. Володимира на базі польського Кременецького ліцею. 15 (28) липня 1834 року, в день пам’яті св. рівноапостольного князя Володимира відбулося урочисте відкриття Університету, а в жовтні того ж року на посаді першого ректора було затверджено 30-річного професора ботаніки (в майбутньому — видатного вченого-енциклопедиста) Михайла Максимовича. Спершу в Університеті діяв лише філософський факультет із двома відділеннями — істо­ рико-філологічним та фізико-математичним. 1835 року відкрився юридичний факультет, а 1847-го — медичний. Будівництво нового приміщення Університету розпочалося 31 липня 1837 р. за проектом професора архітектури Санкт-Петербурзької академії мистецтв В. Беретті. Під його безпосереднім керівництвом було зведено будівлю у стилі класицизму, що й до сьогодні є головним корпусом університету. Всупереч прагненням імперського уряду перетворити Київський університет на форпост російського самодержавства, в його стінах жили й розвивалися прогресивні ідеї. У 1845–1847 рр. тут розгорнуло свою діяльність Кирило-Мефодіївське братство. Засновник і автор програмних творів братства, М. Костомаров, очолював університетську кафедру російської історії. Ідейним натхненником кирило-мефодіївців був геніальний Т. Шевченко, який тоді працював учителем малювання в школі живопису при Університеті та водночас обіймав посаду в Археографічній комісії Університету.

ФОРТИНСЬКИЙ Федір Якович (1846–1902)
Історик-медієвіст, доктор загальної історії (1877), заслужений ординарний професор (1897), декан історико-філологічного факультету (1887–1890), ректор Київського університету св. Володимира (1890–1902).

КУЛЬЖЕНКО Стефан Васильович (1837–1906)
Відомий український друкар, книговидавець, один із найуспішніших підприємців свого часу в Україні та Російській імперії. Батько видавця В. Кульженка. Одним із перших опанував випуск книг з кольоровими ілюстраціями. Завдяки передовій технічній базі, друкар випускав альбоми з краєвидами Києва та інших міст, ілюстровані журнали і газети, ділові бланки, блокноти, листівки тощо.