Повѣсти / предисл. В. И. Шенрока. Бахмутъ: Типо-лит. М. М. Крамарева. — ІІ с., 490 с., [2] с., фронтиспис, портр. — 19,1 × 15 × 2,1 см. В індивідуальній складеній (тканина, шкіра) палітурі з орнаментально-шрифтовим блінтовим і золотим тисненням на корінці. Незначні потертості та забруднення, сліди реставрації. Позначки в тексті олівцем. На титулі власниць кий підпис «П. Волинський». На звороті фронтиспису нерозбірливі написи кольоровим олівцем «[Тов. Слуцкому Получити 4 пуда Булаги...]». Книга має наукову, історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес. Бібліографічна рідкість.
Естімейт
500-800КУЛІШ Пантелеймон Олександрович (псевдоніми: Панько Казюка, Павло Ратай, Хуторянин, Вешняк Т., Нікола М., Роман П.; 1819–1897)
Видатний український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець.Творець «кулішівки» — однієї з перших версій українського фонетичного правопису. Автор першого україномовного історичного роману «Чорна рада», співавтор першого українського перекладу Біблії (разом з І. Пулюєм та І. Нечуєм-Левицьким). І. Франко назвав його «перворядною зіркою» в українському письменстві, «одним із корифеїв нашої літератури». Як співробітник Київської археографічної комісії, багато подорожував Правобережною Україною, вивчав історичні документи та пам’ятки минулих епох, знайомився з фольклором і народним життям. Саме до цього періоду належать його балади, повість «Михайло Чарнишенко…» та епопея «Україна», видані 1843 року в Києві. Разом з ім’ям П. Куліша до української літератури увійшла нова романтична течія в українській літературі.
ШЕНРОК Володимир Іванович (1853–1910)
Письменник, історик літератури, знавець творчості М. Гоголя.
Провенанс: власницький підпис на титулі: «П. Волинський».
Волинський Петро Костянтинович (1893–1982) — український педагог, учений-україніст, доктор філологічних наук, професор. Автор понад 200 наукових праць з історії української літератури та літературознавства.