Звернення Директорії УНР до всіх воюючих і нейтральних держав про встановлення своєї влади в Україні від 20 листопада 1918 року є важливим державним актом, що засвідчує окремі події складного й динамічного процесу українського національно-визвольного руху після падіння Російської та Австро-Угорської імперій, до складу яких входили українські землі, та відображає національні й державотворчі аспекти Української революції. Директорія УНР — найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 р. по 10 листопада 1920 р. Директорія прийшла на зміну поваленому Гетьманату. ВИННИЧЕНКО Володимир Кирилович (1880–1951) Український політичний та державний діяч, прозаїк, драматург, художник.

ПЕТЛЮРА Симон Васильович (1879–1926)
Український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Організатор українських збройних сил. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ (1917). Головний отаман військ УНР (з 1918). Голова Директорії УНР (1919–1920).

ШВЕЦЬ Федір Петрович (1882–1940)
Український геолог, громадський і політичний діяч. Член ЦК Селянської спілки та УПСР. Член Директорії УНР. З 1920 р. перебував в еміграції. Професор Українського вільного університету та Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова в Празі.