1859 року у Лейпцигу було видано «Новые стихотворенія Пушкина и Шавченки». Редактор видання — І. Головін, видавець — В. Герхард. Точних відомостей про те, як потрапили за межі Російської імперії рукописи Шевченкових творів, немає. За ініціативою І. Головіна за кордоном почали друкувати серію «Русская библиотека». Восьмим випуском цієї серії і став збірник «Новые стихотворенія Пушкина и Шавченки». У цьому безцензурному виданні вперше надруковано поеми «Кавказ», «І мертвим і живим…», а також поезії «Холодний яр», «Заповіт», «Гоголю», «Розрита могила». Книжка була заборонена та потрапляла до Російської імперії нелегальним шляхом. До 1876 року, коли вийшов празький «Кобзар», «Новые стихотворенія…» були єдиною книгою, де можна було ознайомитися з нецензурованими творами українського поета.