от водворения Славян в сей стране до уничтожения Гетманства: в 3 ч. С девятнадцатью портретами, пятью рисунками, двадцатью шестью раскрашенными изображениями Малороссиян и Малороссиянок в старинных одеждах, планом Берестечскаго сражения, снимками подписей разных Гетманов и Предводителей Казаков, и с Картою, представляющею Малороссию под владением Польским в начале XVII века. СПб. — Киев — Харьков: Южно-Русское Книгоиздательство Ф. А. Иогансона: Тип. И. И. Чоколова. — Вып. IV. — [4] с., Х с., 610 с., [4] с., [14] л. илл.; 23,5 х 16 х 3 см. В індивідуальній коленкоровій палітурі, каптал. Збережено оригінальний корінець. Незначні забруднення. Бібліографічна рідкість. Видання має музейну, наукову, історико-культурну, художню цінність і становить колекційний інтерес.
Естімейт
1500-2000Бантиш-Каменський Дмитро
(1788–1850)
Російський історик, археограф, державний діяч. Тобольський і віленський губернатор, з 1816 р. обіймав посаду військового губернатора Малоросії. Перший вітчизняний історик, який в першій чверті
XIX ст. звернувся до викладення української історії. З дванадцяти років майбутній учений служив у Московському головному архіві Іноземної колегії — найстарішому державному сховищі документів
з історії Росії та міжнародних відносин. Працюючи під керівництвом батька, видатного історика і археографа Миколи Бантиш-Каменського, який з 1800 р. керував архівом, Дмитро Миколайович відчув
інтерес до роботи з документами і потяг до історичних досліджень. Інтерес до українського минулого був невипадковим, оскільки його батько був родом із Ніжина Чернігівської губернії. Під час своїх подорожей Україною Д. Бантиш-Каменський описав значну частину областей. Він вивчав місцеві архіви в Полтаві і Чернігові, архіви Малоросійської колегії і князя Рєпніна, зібрав чимало рукописних та актових матеріалів в українських поміщиків. У своїх дослідженнях використовував документи московських архівів, а також працю батька з історії Малоросії, яка залишилась у вигляді рукопису.