Українська повстанська армія (УПА) Озброєне крило ОУН, яке діяло з весни 1943 року на територіях, що входили до складу райхскомісаріату Україна (Волинь — Поділля), Генерал-губернаторства (Галичина, Холмщина) та румунської Трансністрії (Північна Буковина). У 1943–1944 рр. загони УПА боролися проти радянських партизанів, загонів польського підпілля — Армії Людової та Армії Крайової, у 1943 р. — проти німецької окупаційної адміністрації та її збройних формувань. У 1943–1944 рр. підрозділи УПА були активно задіяні в українсько-польському етнічному конфлікті. З відновленням радянської влади дію УПА було поширено на військовослужбовців Червоної армії, внутрішніх і прикордонних військ НКВС СРСР, співробітників правоохоронних органів і служб безпеки, радянських і партійних працівників, колгоспних активістів, представників інтелігенції, які приїхали «зі сходу», осіб з числа місцевого цивільного населення і структур ОУН(б), запідозрених у підтримці або лояльності до радянської влади. З середини 1946 року УПА намагалася налагодити співпрацю з французькими, британськими та американськими спецслужбами. Формально діяльність штабів і підрозділів було припинено 3 вересня 1949 року, але окремі групи діяли до початку 1956 року.