Одним із виявів національного відродження 1920-х рр. був розвиток української книгознавчої науки. 1922 року в Києві було засновано перший і єдиний на території Радянського Союзу Український науко- вий інститут книгознавства (УНІК), який очолив видатний книгознавець, організа тор книго знавчої науки Юрій Меженко. УНІК видавав журнал «Бібліологічні вісті», серію «Науково-популярна бібліотека книгознавства» та ін. Співробітник інституту П. Попов підготував до друку збірку старовинних гравюр «Ксилографічні дошки лаврського музею». Важливе значення мали наукові праці С. Маслова (зокрема «Друкарство на Україні в XVI–XVII ст.»), видатного збирача музейних цінностей Д. Щербаківського (монографія «Золотарська оправа книжки в XVI–XIX ст.»). Перший том праць Українського наукового інституту книгознавства вийшов у 1926 році під редакцією професорів Миколи Макаренка і Сергія Маслова. Вступну статтю написав засновник і перший директор УНІК Юрій Меженко, а обкладинку і титульні сторінки оформив український художник Василь Кричевський. У виданні висвітлено історію розвитку книгодрукування в Україні в XVI–XVIII ст., життя й діяльність Івана Федорова, досліджено українські стародруки, орнаментацію книг, палітурну справу, надано матеріали до словника українських граверів та ін.