Завдання «Супутника» полягало в ознайомленні пасажирів, що пересувалися на Курсько–Харківсько–Севасто- польській залізниці, з визначними пам’ятками, природними і рукотворними, що знаходились на шляху пряму- вання, а також із загальною довідковою інформацією, що стосувалася роботи залізниці та її служб. Перший розділ книги містить історичний нарис розвитку Курсько–Харківсько–Севастопольської лінії, інформацію про її стан до початку XX століття. У другому розділі описана головна лінія від Курська до Севастополя. Тут вміщено історичні, географічні та етнографічні відомості про українську частину дороги, через яку пролягав шлях. Описані ділянки залізниці в межах Курської, Харківської, Катеринославської, Таврійської губерній. У кожному випадку розміщена оглядова інформація про губернське місто, його історію і сучасний стан (Курськ, Харків, Севастополь та ін), роз- повідається про рівень розвитку сільського господарства, промисловості, ремесел, життя і заняття основної маси населення в губернії. Для кожної ділянки дороги в межах конкретної губернії представлений своєрідний путівник, де розповідається про населені пункти вздовж дороги, дається практична інформація для пасажирів про наявність буфетів на станціях та інших зручностей, описуються будівлі вокзалів. Третій відділ присвячений Джанкой–Фео- досійській та Керченській гілкам залізниці, а також історії Керчі та Феодосії. У зв’язку з розповіддю про гілку Лозо- ва–Горлівка піднімається тема добувної і обробної промисловості в Донецькому басейні (описуються деякі заводи і копальні). Зокрема, мова йде про Горлівське родовище кам’яного вугілля, Донецький завод, Бессемеровську фабри- ку. У п’ятому розділі «Супутника» представлено Білгород– Вовчансько–Куп’янську гілку з її околицями. Заключний розділ містить інформацію про інфраструктуру залізниці, різні залізничні установи (лікарні, школи, бібліотеки). Курсько–Харківсько–Севастопольська залізниця перебувала в державній власності, була збудована на приватні кошти. Будівельні роботи були завершені до 1875 р. У 1896 р. після злиття Курсько–Харківсько–Азовської, Лозово– Севастопольської та Джанкой–Феодосійської залізниць утворилася, власне, Курсько–Харківсько–Севастопольська залізниця. У 1907 році Курсько–Харківсько–Севастопольська і Харківсько–Миколаївська дороги з’єдналися в одну магістраль під назвою Південні Залізниці. Видання містить безліч ілюстрацій, знімків з видами місцевостей вздовж Курсько–Харківсько–Севастопольської залізниці, міст і населених пунктів, примітних будівель і споруд. Деякі фотографії супроводжуються детальними коментаріями. У «Супутнику» розміщена загальна карта Курсько–Харківсько–Севастопольської залізниці.