Лот №: 45
Культурно-національний рух на Українї в XVI–XVII віцї. 1919

Кричевський Василь

Грушевський Михайло

[Київ]: Дніпросоюз. — Вид. ІІ. — 248 с.: іл.; 18,5×15,5×1,8 см. В індивідуальній складеній (шкіра, «мармуровий» папір) палітурі з блінтовим та орнаментально-шрифтовим тисненням на корінці. Тонований обріз. Збережена оригінальна обкладинка. Примірник у доброму стані. Ілюстроване видання. Художник Василь Кричевський. Ціна на обкладинці вказана в українській гривні. Видання має музейну, наукову, історико-культурну та художню цінність і є бібліографічною рідкістю. Книга становить колекційний інтерес. Прижиттєве видання автора.

Естімейт

400-450
Торги завершено
Праця присвячена українському культурному життю в литовсько-польський період. Розглядається занепад україн- ського світського і церковного життя в XV–XVI ст., поступова експансія польської культури на території України. Описуються події часів Реформації, розвиток найголовніших наукових центрів України (таких, як Острозька ака- демія) тощо. Грушевський дослідив унікальне явище розвитку української культури за умови відсутності держави.

Кричевський Василь

(1872/1873–1952)

Український живописець, графік, архітектор. Засновник видатної мистецької династії, брат художника та педагога Федора Кричевського, батько художників Василя та Миколи Кричевських. Представник українського імпресіонізму в живописі, творець нового українського стилю в архітектурі, автор Великого і Малого Герба УНР (1918), відродженого нині як Герб (Малий) незалежної України. Створив ескізи українських державних печаток та купюри номіналом у дві гривні (1918). Народився у с. Ворожба Харківської губернії (нині Сумська область). У 1912–1913 рр. керував майстернями килимів родини Ханенків і керамічної школою в Миргороді. Співзасновник і перший ректор Української академії мистецтва у Києві (1917). Працював також як художник, сценограф і декоратор у галузі кінематографу, зокрема оформив стрічки «Тарас Трясило» (1926), «Звенигора» (1927), «Назар Стодоля» (1936), «Сорочинський ярмарок» (1937) та інші. У 1940 р. у Києві відбулася персональна виставка В. Кричевського, на якій експонувалося 1055 робіт. Під час війни митець виїхав спершу до Львова, потім на Лемківщину, згодом переїхав до Німеччини, а 1949 року — у Каракас (Венесуела). Твори зберігаються в Українському музеї Нью-Йорка, Харківському художньому музеї, Музеї української діаспори у Києві та інших музейних зібраннях України та світу.