Київ: Друк. Української Академії Наук. — 28 с., [1] арк. портр., 22 с. іл.; 34,7×27×0,8 см. — 1 300 прим. В індивідуальній складеній («мармуровий» папір, коленкор) палітурі. Незначні потертості. Видання має музейну, наукову, історико-культурну цінність. Бібліографічна рідкість. Книга становить колекційний інтерес.
Естімейт
400-450Павлуцький Григорій
(1861–1924)
Український історик мистецтва, дослідник стародавнього українського зодчества, іконопису. Один із лідерів київської школи мистецтвознавства. Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, Київського товариства старожитностей і мистецтв. Доктор теорії та історії мистецтв, заслужений ординарний професор Імператорського університету св. Володимира, дійсний статський радник.
Уже після смерті автора була опублікована його остання робота «Історія українського орнаменту», яку дослідник не встиг завершити. Григорій Павлуцький задумував цю працю як цілісний аналіз орнаментальних стилів, що використовувались на українських землях з найдавніших часів до початку ХІХ ст. Проте, нажаль, опрацювати вдалося лише кілька перших розділів. Ця праця є першою спробою комплексно проаналізувати історичний розвиток української орнаментики. Ерудиція автора дозволила відшукати цінні аналогії витворам українського народного мистецтва серед творів світової мистецької спадщини, що приводяться у тексті та в ілюстративних додатках наприкінці книги. Там же приводяться й самі пам’ятки українського народного мистецтва. Судити про більшість із них зараз можливо тільки за зібраними Г. Павлуцьким ілюстраціями.