Дана гравюра є одним із перших дуже чітких і якісних відбитків, виконаних з дерев’яного кліше. На гравюрі зображено найулюбленіші сюжети з історії монастиря з точними датами, що є дуже цінним. У центрі — «Чудотворна ікона Почаївської Богородиці», нагорі — «Явління Божої Матері і Блаженного Іова Железа в час рати Турецкой в Почаєві. Року 1675», у клеймах — «Явління Божої Матері на горі Почаївській в стовпі вогняному 1340 року», «Зцілення від сліпоти Філіпа Козинського, брата фундаторки монастиря Анни Гойської 1597 року», «Чудо про монаха, який приніс власну голову, усічену турком, на гору Почаївську 1673 року», «Полонений турками монах, принесений до Почаєва янголом 1674 року», «Юнак, що впав до колодязя, чудесно спасенний Богородицею 1704 року», «Воскресіння померлої дитини з Жовкви 1710 року», «Зцілення хворого з Терембовля 1739 року». Останнє чудо, зафіксоване на гравюрі, датується 1739 роком. Це рік, коли обитель вже чітко визначила свій статус як уніатської. Всі перераховані чуда можна знайти у виданні «Гора Почаївська» (Почаїв, 1742). Варто зазначити, що всі наступні видання цієї книги — 1757, 1772, 1793, 1803 років — обов’язково доповнювалися новими чудесами з фіксацією років, коли вони відбувалися.