Лот №: 93
Кіевскій и Одесскій погромы въ отчетахъ сенаторовъ Турау и Кузминскаго / съ предисловіемъ И. Непомнящаго. 1907

С.-Петербургъ: Издательство «Лѣтописецъ»; Типо-Литогр. «Надежда», 1907. — 220 с. — 20,7 × 13,8 × 1 см.

В індивідуальній обкладинці. Відсутня оригінальна видавнича обкладинка в оформленні С. Панова. Незначні потертості та забруднення.

Книга має наукову та історико-культурну цінність і становить колекційний інтерес.

Естімейт

500–700 $
Торги завершено
До видання увійшли звіти російських сенаторів Євгена Турау (1847–1914) та Олександра Кузьмінського (1844–1917), які вели розслідування причин погрому в Києві та Одесі.

Жовтневі погроми 1905 року — одна з кривавих сторінок історії єврейського народу. З 18 по 29 жовтня в Російській імперії відбулося 690 погромів в 660 містах, містечках і селах (подекуди двічі) — майже всюди, де значилося єврейське населення. Було вбито 3,5–4 тисячі людей і близько 10 тисяч поранено. Чимало єврейських родин втратили все своє майно і залишилися без жодних засобів до існування. Жовтневі погроми стали ганьбою для Росії і мірилом її варварства.

18 жовтня 1905 р. в Києві відбулися мітинги і демонстрації, в яких брало участь багато студентів, учнів та єврейської молоді. Учасників мітингу на Думській площі було обстріляно військами і розігнано поліцією. Того ж вечора розпочався єврейський погром в Києві. «Ще задовго до жахливого 18 жовтня, з’явилися на Подолі зловісні чутки, що має бути єврейський погром, що „цар велів перерізати всіх жидів”». Сенатор Турау, який вів розслідування причин погрому, вважав, що «припинити погром... можливо було без особливих зусиль». За наданими йому повноваженнями, він «віддав до суду, зі усуненням від займаних посад, поліцмейстера м. Києва полковника Цихоцького, пристава Подільської поліцейської дільниці Лященко та його помічника Пирожкова за звинуваченням їх у протизаконній бездіяльності влади, що мала особливо важливі наслідки...»