Леопольд фон Захер-Мазох (нім. Leopold Ritter Sacher-Masoch;1836–1895) — австрійський письменник, що сам себе називав русинським (тобто галицьким) українцем, автор популярних романів і новел на еротичні та фольклорні теми, що естетизували сексуальну владу жінки над чоловіком (за ім’ям автора цих творів психіатр Річард фон Крафт-Ебінг ввів до науко- вого обігу термін «мазохізм»).
До представленого видання увійшли відомі новели: «Коломейскій Донъ-Жуанъ», «Фринко Балабанъ», «Лунная ночь», «Любовь Платона», «Марцелла или сказка о счастіи».
Вперше у внутрішній світ галицького етносу французькі читачі занури- лися після опублікування «Дон Жуана з Коломиї» на сторінках «Revue des Deux Mondes» в 1872 році. Досвідчений журналіст і відомий белетрист Амеде Ашар, тогочасний дописувач газети «Journal des débats politiques et littéraires», писав на сторінках цього впливового консервативного видання: «Протягом кількох днів у салонах, де поціновували смак і дух його [Захер-Мазоха] творів, замість привітання стало модним запитувати: “Чи Ви читали «Дон Жуана з Коломиї»?” І якщо хтось необачно відповідав: “Ні!”, то йому не соромилися вказати: “Тож почитайте!”»
Провенанс: чорнильні штампи «Из библиотеки К. Я. Голейзовского» на титульному аркуші та початкових і кінцевих сторінках.
Голейзовський Касьян Ярославович (1892–1970) — російський артист балету і балетмейстер-новатор. Заслужений артист Білоруської РСР (1940), заслужений діяч мистецтв Литовської РСР (1954). Був новатором російського балету 1920-1930-х років і одним із засновників українського балетного театру. При Харківському українському та Одеському театрах опери та балету створив балетні студії.