У монографії українського філолога, педагога і громадського діяча Павла Житецького (1837–1911) проаналізовано поступовий занепад двох різновидів староукраїнської літературної мови, з’ясовано причини зародження й розвитку нових жанрів української літератури на народномовній основі (інтермедії, вертепні драми, вірші «мандрівних дяків» та І. Некрашевича), доведено органічний зв’язок «Енеїди» з українською літературою XVIII ст. Видання містить текст поеми І. Котляревського «по списку 1799 г. съ варіантами по первопечатнымъ изданіямъ — Парпуры 1798 г. и Котляревскаго 1809 г.».