У представленому виданні вміщено ноти й тексти 27 найпопулярніших українських пісень початку ХХ ст.: «Реве та стогне Дніпр широкий», «Ой не ходи Грицю!», «Козак коня наповав», «Одна гора високая», «Стоїть явір», «Рідна мова» тощо. Збірка відкривається піснею «Ще не вмерла Україна». Автор музики — західноукраїнський композитор і диригент, один із організаторів культурного й духовного життя в Західній Україні Михайло Вербицький (1815–1870). Автор слів — Павло Чубинський (1839–1884). Точна дата написання тексту невідома, деякі джерела вказують на 1862 р. Твір почав своє нелегальне існування в межах царської Росії як патріотично- політичний вірш і пісня. 1863 року, завдяки учаснику польського повстання Павлину Свенціцькому, вірш було опубліковано у львівському журналі «Мета». Свого часу, російська влада твір забороняла, а П. Чубинського було вислано на проживання до Архангельської губернії «за шкідливий вплив на розум простолюду». Восени 1919 року денікінцями було знищено 60 друкованих примірників пісні «Ще не вмерла Україна», випущених Українською видавничою спілкою в 1917 році. Широкого вжитку майбутній гімн нашої держави набув у роки встановлення влади УНР і ЗУНР: він публікувався у численних виданнях в Україні та за кордоном (українською, англійською, німецькою та іншими мовами), виконувався різними хоровими колективами та духовими оркестрами тощо.