Автор говорить про піднесення темних некультурних мас «зневолених народів до рівня культурних націй», і ви- значає рідну мову як критерій культурної своєрідності й вартості нації: «Нація, котра втрачає свою рідну мову і приймає чужу, не має духовної самостійності, а завжди йде „на помочах“, через що не проявляє ініціативи — цієї необхідної умови духовного і матеріального поступу взагалі. Така нація не має душевної бадьорості, натомість вона апатична й млява. Вона не спроможна утвердити свого права на життя поміж інших націй і через те ходом самого життя засуджена на смерть». На цю книгу у 1913 році написав рецензію С. О. Єфремов — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української Академії наук, віце-президент Всеукраїнської Ака- демії наук, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, публіцист, один з творців української журналістики.