У творчості не люблю узагальнень, тому на моїх картинах усе конкретно. Якщо це, наприклад, божевільна людиноподібна бабуся з сокирою, то це вона і є, а не якийсь там збірний образ, метафора або інша лабуда. Як художника (у великому сенсі, звичайно, адже малювати я не вмію) мене мало цікавить оточуюча дійсність. Я змальовую казковий вигаданий світ. Часом це світ психозів і всіляких пограничних станів, деколи буває страшнувато, але все ж це казка з добрим кінцем. Вася Ложкін